У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника. Воно радісне й водночас сумне. Радісне, бо закінчився навчальний рік. Попереду — чудові літні канікули. А сумне, бо 30 травня 2014 року дзвоник востаннє пролунав для наших одинадцятикласників.

Ось і закінчився навчальний рік.
Усі розв’язано і приклади, й задачі.
Попереду у кожного свій зліт,
перемоги, а може, й невдачі.

Тільки час пролетить дуже швидко, умить
Понесе всіх життя, закружляє.
І з роками у когось душа защемить,
Як дзвінок цей останній згадає.

Тож щасливим хай буде ваш обраний шлях,
Хай вам добре у світі живеться,
А цей срібний дзвіночок у ваших серцях
Добрим спогадом хай озоветься.

До побачення, школо!
Вже час вирушати в дорогу.
Десь моя непроторенна стежка
загубилась в житах,
Десь чекає кохання,
десь чекає тривога —
Все то моє, мій ніким
не торований шлях.

Дорогі наші діти, найкращі для нас,
Ми бажаємо щастя і долі.
Вам сьогодні з дитинством прощатися час,
А життя — не стежинка у полі,
А життя — це дороги тернисті не раз,
А життя — це не сміх і не жарти…
Та не бійтесь нічого, у добрий вам час!
Світ чарівний, і жити в нім варто.
Хай вам ляжуть під ноги щасливі путі,
Горе й лихо хай всіх обминає.
Хай вам буде удача і щастя в житті,
І хай серденько ваше співає.