Подорожі навчають більше, ніж будь-що інше. Іноді один день, проведений в інших місцях, дає

більше, ніж десять років життя

вдома.

Анатоль Франс

     Сучасний світ вражає безліччю гаджетів, які полегшують наше життя, натиснувши одну клавішу, маємо можливість потрапити до будь-якого міста на земній кулі, прочитати сотні сторінок про цікаві місця, відомих мандрівників та знати достеменно історичні дати та події, проте нічого з перерахованого не залишить у душі усмішок, спогадів, радості спілкування з друзями та можливості торкнутися вічності, яка застигла у камені, живописі, скульптурі, пройтися коридорами історії, споглядаючи портрети тих, хто віддавав життя, прагнув і творив майбутнє власної держави.

        21 травня 2016 року учні 7-х, 8-А, 9-А та 10-А класу Рівненської ЗОШ №24 на чолі із заступником директора з навчальної роботи Свірик М.В., вчителем історії Степанюк С.В. та педагогом-організатором Мельник М.М. пізнавали красу та загадки Тернопільщини, завітавши до Кременця, Збаража, Вишнівця та гори Бони.

           У розповідях  екскурсовода – поліглота відвідані замки, фортеці оживали та набували яскравості, виразності, здавалося, що стіни промовляють відлуннями своїх власників, переплітаючись з голосом оповідача, невагомі обриси поважних, вишуканих панянок легкими па кружляли у величних залах Вишнівецького палацу, який називають волинським Версалем, парк згадував зустрічі з Оноре де Бальзаком, Тарасом Шевченком та Максимом Рильським. 

           Велично постає Байда Вишневецький, споглядаючи краєвиди мальовничого міста, яке можна втримати на долонях.

        У темних підземеллях вчувають відлуння сліз та болю в’язнів, які зазнавали нещадних тортур, тихо шепчуть тіні козаків, що тримали оборону Збаразького палацу.

Велично постає гора Бони, зберігаючи пам'ять про королівських володарів кам’яних стін, що застигли у руїнах над прірвою.

  Кожен дотик, погляд на ці величні споруди залишиться у душі на усе життя, адже це є частиною нашої історичної спадщини, славних предків. У погоні за далекими краєвидами, ми долаємо сотні кілометрів потягами, літаками, коли зовсім поруч є краса, що затамовує подих і впевнено стверджує, що Україна -  незвідана територія відкриттів, приводів пишатися  своїми предками та нести це почуття у майбутнє!