Веснянки співаються від Благовіщення аж до Зелених Свят або доки не вийдуть у поле полоти просо. Співаються вони скрізь: на вулицях села, на майдані під церквою, в лісі, в полі, а найчастіше на зелених луках понад річкою або ставком.

Гаївки в  Україні «грають» тільки на Великодньому тижні, на майдані під церквою.

Веснянки й гаївки — це в переважній більшості пісні дівочі. Рідко де допускаються до участи в іграх хлопці; звичайно вони тільки приглядаються до гри, прислухаються до співу. Пісенні тексти завжди змістовні, вони розповідають про якусь конкретну подію, але формою — прості й короткі.

                      Пісня у весняних хороводах має лише другорядне значення; головне тут не пісня, а ритм і танці, що мають своїм завданням підняти настрій, розбудити енергію і передати її навколишньому світові, щоб збудити природні сили до нового життя, дії, руху піднесення. А тому й не дивно, що переважна більшість гаївок і веснянок має веселий, оптимістичний характер.

              15 квітня 2016 року вчитель музичного мистецтва Гордійчук Ніна Василівна проводила конкурс на кращу веснянку серед учнів 2-А та 2-Б класів. Учні радо та завзято співали веснянки, доповнювали їх танцювальними номерами. Під час конкурсу панував сонячний, позитивний, весняний настрій. Досить складно було визначити переможців, адже кожен учасник був артистичний та веселий, тому перемогла дружба.