Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну. За цю самопожертву українці їх канонізували – за велінням серця долучили до сонму Небесного воїнства. Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас. Тому у закладі було проведено різноманітні заходи, на яких формувалися ціннісні ставлення до Батьківщини, людей, сім'ї та родини.