Четвер, 2019-10-17, 11:46 PM
Вітаю Вас Гість | RSS

Офіційний сайт Рівненської ЗОШ №24

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

11:22 AM
Режим дня молодшого школяра

Для молодших школярів дотримання режиму дня має особливе значення. З одного боку, їхня нервова система ще далеко не зріла і межа виснаження нервових клітин досить низька, а з іншого боку — нові умови життя, необхідність адаптації до нелегких для організму дитини фізичних і психічних навантажень, пов'язаних із систематичним навчанням, ламання старих стереотипів поводження І діяльності та створення нових, висувають підвищені вимоги до всіх фізіологічних систем. Упорядкованість чергування праці І відпочинку сприяє оптимізації функцій організму, кращої адаптації до умов школи з мінімальними фізіологічними затратами, а порушення режиму дня призводять до серйозних відхилень у здоров'ї дитини, і насамперед до неврозів.
         Якщо в дитини помічено дратівливість, занепокоєння, поганий апетит, порушення сну, відставання у фізичному розвитку, то причина найчастіше полягає саме в недотриманні режиму дня. Раціоналізація режиму — один з найефективніших засобів профілактики захворювань і оздоровлення дітей.
З гігієнічних позицій чітко нормуються всі види діяльності і відпочинку дітей. Надзвичайно важливо, щоб всі елементи режиму дня здійснювалися послідовно й у той самий час. Коли попередній етап денного ритму є умовним сигналом для здійснення наступного, це сприяє закріпленню системи стійких умовних рефлексів. Школярі, що неухильно дотримуються режиму дня, швидше втягуються в роботу, ефективніше трудяться, швидше засинають і менше втомлюються.
         Основними компонентами режиму дня молодшого школяра є сон, перебування на свіжому повітрі (прогулянки, рухливі ігри, заняття фізкультурою і спортом), навчальна діяльність у школі і вдома, відпочинок на власний вибір (вільний час), прийом їжі, особиста гігієна.
         Особливе значення для нормальної життєдіяльності має сон. Не випадково в цьому функціональному стані людина проводить майже третину свого життя. Сон відіграє роль відновлюючого процесу, у якому здійснюється генеральне "чищення" всього організму, він необхідний для нормальної розумової діяльності, комфортного психологічного стану. Скорочення тривалості сну призводить до зниження опірності організму різним інфекціям, відхилення у психіці, погіршення працездатності. Практика свідчить, що відмінної і гарної успішності досягають ті школярі, котрі дотримуються норми сну, і зовсім інша картина у тих, які недосипають. Вченими встановлено, що інтенсивність і якість розумової роботи при систематичному недосипанні знижуються майже вдвічі.
         Окрім цього сон, на думку фізіологів, є неспецифічним показником загального стану людини, тому що при будь-яких несприятливих змінах в організмі (внаслідок хвороби, перевтоми, психічних травм) обов'язково спостерігаються порушення сну: безсоння або надмірна сонливість; неспокійний, недостатньо глибокий сон з великою кількістю рухів, що не сприяє відпочинку; нічний головний біль; здригування; кольорові, страшні і нав'язливі сни. Тому контроль за особливостями сну необхідний для оцінки ступеня функціонального комфорту дитини.
         Отже, гігієнічно повноцінний сон, тобто сон з достатньою тривалістю і глибиною, з точно встановленим часом відходу до сну і пробудження, є найважливішим елементом режиму дня. Діти молодшого шкільного віку мають вкладатися спати о 20 год 30 хв - 20 год 45 хв (але не пізніше 21 год). Раннє засинання дуже важливе для дитини, бо відповідає нормальній біоритмічній кривій коливань цілої низки біохімічних, фізіологічних, психофізіологічних показників. Фізіологи стверджують, шо максимум виділення гормону росту гіпофізом спостерігається в дитини від 22 до 23 год, але не раніше, ніж через годину після засинання . Якщо дитина регулярно лягає спати невчасно, в неї неминуче порушаться процеси росту. Тому, коли організм переходить на "нічну роботу", заважати йому своїми денними турботами не варто. Отже бадьорість дитини в нічні години недопустима.
         Перед сном варто виключити із життєдіяльності дитини рухливі ігри, напружені розумові заняття, розмови, які збуджують емоції, перегляд телевізійних передач або фільмів з хвилюючими сюжетами, Що лякають дитину, тобто все те, що збуджує нервову систему. Вечеря має бути легкою і становити не більше 20% денного раціону (молоко, фрукти, овочі та ін.), і не пізніше, ніж за 1,5—2 год до сну. Міцний чай або шоколад на ніч давати дітям не рекомендується. Дуже корисна прогулянка перед сном, обов'язково варто провітрити спальну кімнату. Постіль дитини не повинна бути занадто м'якою, а подушка - великою.

         Найсприятливіший час підйому дитини після нічного сну - 7-7,30 год ранку, таким чином, загальна тривалість нічного сну молодшого школяра 10,5-11 год. Дітям з ослабленим здоров'ям, Що швидко стомлюються, з підвищеною збудливістю нервової системи необхідно спати довше. Таким дітям рекомендований денний сон тривалістю 1-1,5 год. Денний сон рекомендується усім першокласникам, При зростанні розумових і фізичних навантажень (у період гострої адаптації до умов шкільного навчання) тривалість сну доцільно збільшувати приблизно на 1 год, щоб пом'якшити десинхронізуючий вплив цих навантажень.
         Після підйому учень має зробити гімнастику, ранковий туалет, поснідати і відправитися в школу. Бажано, щоб дитина йшла пішки, не кваплячись. Перебування на повітрі надзвичайно корисно. Це сприяє інтенсифікації фізіологічних функцій у ранкові години, підготовляє організм до майбутньої навчальної діяльності.
         Після закінчення уроків бажано, щоб шлях зі школи додому дитина проходила повільно, не витрачаючи зайвої енергії і довше дихала свіжим повітрям.
         Вдома учень має переодягнутися, помити руки, пообідати, після чого першокласники й ослаблені діти більш старшого віку мають спати 1-1,5 год. Першокласникам і ослабленим дітям після сну, а здоровим учням другого і наступного класів після обіду, корисно відпочити на відкритому повітрі (у саду, парку, на ковзанці, у дворі) близько 1,5 год, граючись у рухливі ігри, займаючись фізкультурою і спортом. Це надзвичайно корисно для здоров'я, підвищує і життєвий тонус і працездатність дітей. Однак потрібно стежити, щоб фізичне навантаження було помірним. Якщо воно надмірно інтенсивне або перебування на свіжому повітрі затягується, працездатність різко знижується і наступне виконання домашніх завдань буде менш ефективне і якісне.
         Самостійні навчальні заняття з підготовки до уроків мають бути строго регламентовані. Існуюча сьогодні думка "більше занять - більше успіхів" помилкова. У жодному разі не слід перевищувати час підготовки уроків, що рекомендується (І кл. до 45 хв, II кл. до 1 год, III і IV кл. - 1,5 год). Це тому, що до домашніх навчальних занять у другій половині дня дитина приступає вже зі зниженою працездатністю після всієї попередньої навчальної діяльності і відносна інтенсивність навантаження для учнів значно підвищується. Кожній дитині необхідно мати постійне робоче місце. Раціонально обладнаний куточок сприяє зосередженню, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності.
         Для учня бажано виділити окрему кімнату. Якщо ж такої можливості немає — затишне місце біля вікна. Стіл поставити так, щоб світло падало зліва. Праворуч від стола розмістити етажерку або прикріпити полицю для книжок. Основна вимога до обладнання робочого місця — меблі мають відповідати зростові школяра.
Якщо в сім'ї двоє школярів, то робоче місце слід обладнувати для кожного окремо. Безпосередня близькість робочих місць розпорошує увагу дітей, тому доцільно, щоб вони знаходилися поблизу і в той же час ізольовано. Тоді кожен зможе займатися своїми справами.
Важливо подбати і про колірне оформлення кімнати. Добре, коли переважають теплі і спокійні тони (коричневий, жовтий, зелений). Оранжевий і червоний кольори мають збуджувальний ефект, але на невеличких ділянках поверхні стимулюють загальну активність учня. У робочому куточку школяра мають знайти місце І квітка, вирощена дитиною, І малюнок чи аплікація, зроблені власноруч, і розклад уроків. Радимо час від часу оновлювати інтер'єр куточка.
         Приготування домашніх завдань варто починати завжди у визначені години, не пізніше 16 год, тому що ближче до вечора то менше сприятливим стає функціональне тло. Звичка займатися у той самий час сприяє налаштуванню всього організму на розумову роботу. Відповідно до Листа Міністерства освіти і науки України 1/9-468 від 29.12. 2001 року першокласникам не даються завдання додому, тому у цей час вони можуть малювати, ліпити, читати книжку, вирізати, тобто займатися улюбленими справами.
         Самопідготовку учням радимо починати з завдань середньої складності, потім переходити до найскладнішого і важкого матеріалу, а завершувати роботу виконанням найлегших завдань. Такий порядок приготування уроків сприяє поступовому входженню в роботу, складні завдання виконуватимуться на тлі високої працездатності, а легкі — під час її спаду. Спочатку варто виконувати письмові завдання, а потім переходити до усних.
         Напружена розумова праця не може довгий час бути ефективною. Тому під час виконання домашніх завдань через кожні 15-20 хв необхідно робити короткі перерви з виконанням фізичних вправ (фіз-культпаузи, фізкультхвилинки) і зняттям зорової напруги (шляхом фіксації погляду на далеких предметах, колових рухів очей та ін.). Це сприяє швидкому підновленню працездатності та запобігає стомленню. Через 40-45 хв роботи варто влаштувати більш тривалу перерву (близько 10 хв).
         У режимі дня учня передбачається час, який школяр використовує відповідно з індивідуальними нахилами, бажаннями, інтересами, так тканий цільний час. Ним варто скористатися після самопідготовки домашніх завдань і складає в режимі дня молодшого школяра 1—1,5 год. У цей час учні можуть читати художню літературу, малювати, конструювати, дивитися телевізійні передачі тощо.
         Дослідження гігієністів свідчать, то багато дітей чимало часу проводять перед телевізором. Варто підкреслити, Що перегляд телевізійних передач {при всій їхній цікавості, користі для загального розвитку дитини) дає значне навантаження на центральну нервову систему, органи зору і слуху. Тому максимальна тривалість перебування біля телевізора молодших школярів — не повинна перебільшувати 1 години на день.
Читання має займати провідне місце серед усіх загальнокультурних інтересів учня у позанавчальний час. Однак читання також пов'язане і з напругою кори великих півкуль головного мозку і зорового аналізатора. З огляду на це тривалість безперервного читання художньої літератури для молодших школярів не повинна перевищувати 1-1,5 год при дотриманні всіх необхідних гігієнічних рекомендацій (достатнє освітлення, правильно вибрана поза, періодичний відпочинок для очей).
         У вільний час діти мають посильно допомагати родині. Молодші школярі можуть залучатися до прибирання кімнати, миття посуду, догляду за кімнатними рослинами і домашніми тваринами тощо. Подібна праця сприятиме не тільки правильному вихованню дитини, а Й фізичному розвиткові, зміцненню здоров'я.
      

   У вечірній час дітям бажано гратися на свіжому повітрі. Особливо корисна прогулянка після вечері, перед сном, тривалістю близько 30 хв. Вона знімає стомлення, що накопичується на кінець дня, знижує збудження нервової системи, сприяє швидкому засинанню. Діти молодшого шкільного віку мають проводити на свіжому повітрі 3-3,5 год на день. Режим харчування молодшого школяра передбачає прийом їжі чотири-п'ять разів на день: сніданок, другий сніданок, обід, полуденок, вечеря.
         Пам'ятайте, що точне виконання режиму харчування сприяє засвоєнню їжі. Коли вона надходить в організм своєчасно (в установлений та звичний час), у шлунку виділяється травний сік. Це покращує травлення. При безладному харчуванні їжі не засвоюється повністю і перевантажує шлунок та кишківник. Особливо шкідливе порушення режиму, коли після нерегулярного харчування розвивається голод. Він, як правило, призводить до переїдання та значного перевантаження організму. Останнє веде до захворювання органів травлення та ожиріння, яке стає ґрунтом для гіпертонії, атеросклерозу та інших захворювань.


         У режимі дня школяра достатній час передбачається для гігієнічних процедур. Особиста гігієна — це ранковий і вечірній туалет, ранкова гімнастика з наступними водними процедурами, перевдягання після школи І прогулянок та ін. Кожний із цих елементів потребує небагато часу для виконання, але загалом на них затрачається не менше 3 год на добу.
Основними принципами побудови гігієнічно правильного режиму дня є необхідність його дотримання і врахування вікових особливостей. Правильним режим дня вважається тільки тоді, коли він запобігає розвиткові перевтоми, підвищує загальну опірність організму.
         Щоб не створювати напруги в прагненні все зробити за суворо визначеними годинами, варто при реалізації всіх компонентів режиму дня передбачати якийсь ступінь волі, так би мовити, люфт близько 30 хв. Найголовніше — домогтися того, щоб виконання режиму дня стало для дитини природною потребою, умовою її життя.

Переглядів: 935 | Додав: Olga | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Серпень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031